Підприємства ТКЕ входять до списку боржників «Нафтогазу». Останній задніх не пасе: щоб повернути своє, застосовує штрафи і пені. Однак, накопичення боргів часто не з вини теплокомуненерго. Тож, депутати ідуть в арбітри і пропонують законодавче рішення
За останніми даними НАК «Нафтогазу», станом на 21 квітня, сумарна прострочена заборгованість підприємств ТКЕ, ТЕЦ та прямих промислових споживачів за спожите «блакитне» паливо складає 23 млрд грн. У порівнянні з попереднім періодом (звітність подається щотижня) борги примножились на 40 млн грн (0,2%). 
Примітно, курс на нарощення заборгованості підприємствами був взятий із початку квітня, до того вони поступово зменшували наявну заборгованість.
 
При цьому зауважується, що борг підприємств ТКЕ та ТЕЦ за природний газ, використаний для виробництва теплової енергії, становить близько 67% від загальної суми заборгованості, борг ТЕЦ за природний газ, використаний у виробництві електроенергії — близько 22%, борг прямих промислових споживачів — близько 11%.
 
Найбільшим підприємством-боржником залишається ПАТ «Київенерго», загальна заборгованість якого перед компанією складає майже 3,4 млрд грн.
 
Така ситуація з розрахунками за енергоносії нічого доброго теплопостачальним підприємствам не передвіщає – як відомо, за несплату чи не повну оплату за спожите «блакитне» паливо на них лягають штрафні санкції та пеня. Так, станом на 1 січня 2015 року сума нарахованих штрафів та пені НАК «Нафтогаз України» становить 1,6 млрд грн. Зокрема, відповідно до рішень судів, за несвоєчасне здійснення розрахунків за природний газ  КП «Вінницяміськтеплоенерго» нараховано 40,1 млн грн штрафу, ЛМКП «Львівтеплоенерго» – 84,5 млн грн, Концерну «Міські теплові мережі» м. Запоріжжя – 128,4 млн грн, КП «Харківські теплові мережі» – 190,4 млн грн, ПАТ «Київенерго» – 265 млн грн, тощо.
 
Цікаво, що джерело відшкодування таких нарахувань на підприємствах відсутнє. За підсумками останніх років, теплове господарство країни працює у збиток. Тож, покриття цих витрат стає проблемами регіональної влади та місцевих бюджетів, ресурси яких також мають здатність вичерпуватися, або ж лишаються «хвостами», котрі у подальшому приводять до нових і нових штрафів.
 
Водночас слід підкреслити, що сама заборгованість за енергоносії часто виникає не з вини теплопостачальників, а з вини держави.  У цьому ключі мова йде, головним чином, про несвоєчасність державної компенсації з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а також відшкодування збитків за  надання  пільг з оплати відповідних послуг окремим категоріям споживачів.
 До прикладу, погашення заборгованості з різниці в тарифах за 2012-2013 роки було проведено теплопостачальникам лише в грудні 2014 року. Станом на 1 січня 2015 року, заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію складала 2,4 млрд грн, на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - 4 млрд грн. 
 
Окрім того, з кожним місяцем міліють розрахунки населення за житлово-комунальні послуги. Нагадаємо, за останньою інформацією Державної служби статистики, заборгованість зазначеної категорії споживачів із оплати ЖКП збільшилась у лютому цього року порівняно з січнем на 1,8% і на кінець місяця становила 13,28 млрд грн. При цьому, у лютому мали борг за 3 місяці і більше: за централізоване опалення та гаряче водопостачання – 30,8% власників особових рахунків, газопостачання – 17,6%, централізоване водопостачання та водовідведення – 19,1%, тоді коли у січні ці показники трималися на рівні: 22,8%, 16,8%, 18% відповідно.
 
Днями задля того, щоб витягнути підприємства комунальної теплоенергетики, а заразом і водопровідно-каналізаційного господарства, для яких також актуальна проблема компенсації різниці в тарифах, зі своєрідного замкненого боргового кола, група депутатів запропонувала встановити мораторій на нарахування та стягнення неустойки. Зокрема, про це йдеться у проекті Закону №2706 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення».
 
У пояснювальній записці до документа, уточнюється, що запровадження мораторію «передбачається на нарахування та стягнення пені, штрафів та інших фінансових санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за використаний природний газ та послуги з його транспортування  та електричну енергію суб’єктам господарювання, для яких тариф на теплову енергію та послуги з централізованого водопостачання та водовідведення було встановлено нижче собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності та повністю не відшкодовані втрати та збитки внаслідок встановлення таких тарифів, а також не відшкодовані збитки внаслідок  надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів, до моменту отримання ними відшкодування втрат та збитків в установленому порядку».
 
Окрім цього, згідно зі Ст. 3 проекту Закону, також підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи з примусового виконання рішень про стягнення такої заборгованості на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги. Відповідно підкреслюється, що на період зупинення виконавчого провадження арешт, накладений, в межах такого виконавчого провадження, на майно, кошти та інші цінності боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішень. 
 
За словами заступника голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства Альони Бабак, яка є одним з ініціаторів цієї законодавчої ініціативи, наразі Мінрегіон намагається лобіювати питання відшкодування теплокомуненерго та водоканалам різниці в тарифах, але це дуже складне питання. 
 
«Є всього 2,9 млрд грн, які передбачені в бюджеті і вони будуть спрямовуватися на погашення податків, які виникли (у підприємств ТКЕ та ВКГ – ред.), але жодним чином не в цілому на погашення різниці в тарифах» - зазначила вона на одній із нарад-семінарів підприємств ТКЕ, тому введення мораторію необхідне.
 
Однак, поки пані Бабак не певна, чи буде достатньо підтримки у законопроекту №2706, оскільки він проблемний. «Багато хто каже, що ця норма взагалі не пройде, тому що, якщо є рішення суду, якщо є виконавче провадження, то навряд чи їх вдасться зупинити» - сказала вона.
 
Зауважимо, законопроектом №2706 передбачається внесення змін до статей Закону України «Про виконавче провадження» щодо обставин, які зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження, порядок і строки його зупинення та зняття арешту з майна.