ОСББ отримує статус платника ПДВ, якщо цього забажає або якщо відповідає критерію для обов’язкової ПДВ-реєстрації. Зазвичай добровільно ставати платниками ПДВ ОСББ не прагнуть. Тож у такій консультації ми розглянемо умови, за яких об’єднання змушене подавати реєстраційну заяву та ставати на облік платників ПДВ

За приписами Податкового кодексу України (далі — ПКУ), стати платником ПДВ може будь-яка особа. При цьому особою для ПДВшних цілей є, зокрема, будь-яка юридична особа, створена відповідно до закону в будь-якій організаційно-правовій формі (пп. «а» пп. 14.1.139 ПКУ). Оскільки ОСББ створюють як юридичну особу (ст. 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-ІІІ, далі — Закон про ОСББ), то, безумовно, на нього поширюються ПДВшні реєстраційні норми (ст.ст. 181–183 ПКУ). Своєю чергою, неприбутковий статус об’єднання не надає імунітету від ПДВшної реєстрації. Говорять про це й контролери (див. лист ДФСУ від 19.07.2016 р. № 7565/Ф/99-99-15-02-02-14).

Однак обов’язкова ПДВ-реєстрація загрожує лише тим ОСББ, які відповідають критерію з п. 181.1 ПКУ. Останній передбачає: платником ПДВ зобов’язані зареєструватись особи, у яких обсяг оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг протягом останніх 12-ти календарних місяців сукупно перевищує 1 млн грн без урахування ПДВ. Ця норма не стосується лише платників єдиного податку першої, другої та третьої груп.

Власне, для більшості ОСББ мільйонний рубіж — недосяжний. Однак, аби впевнитися, що обов’язкова ПДВ-реєстрація об’єднанню не загрожує, потрібно добре розуміти, які операції формують реєстраційний обсяг.

 

Як ОСББ рахувати обсяг оподатковуваних операцій для ПДВ-реєстрації

Насамперед ОСББ необхідно дослідити всі свої операції на предмет того, чи є вони постачанням товарів (послуг). Адже, як ми вже з’ясували, до реєстраційного обсягу потрапляють лише операції з ПОСТАЧАННЯ товарів та послуг.

Тут послуговуються термінами «постачання товарів» і «постачання послуг» із пп.пп. 14.1.191 та 14.1.185 ПКУ відповідно. Наголошують на цьому й податківці в підкатегорії 101.01.01 системи «ЗІР».

Постачання товарів — будь-яке передання права на розпоряджання товарами як власник, у т.ч. продаж, обмін або дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

До речі, згідно з пп. 14.1.244 ПКУ, під товарами мають на увазі всі матеріальні та нематеріальні активи. До того ж із метою застосування терміна «постачання товарів» товаром вважають електрику, теплову енергію, газ, пар, воду, повітря — охолоджене чи кондиційоване (пп. 14.1.191 ПКУ).

Також до постачання товарів пп. 14.1.191 ПКУ прирівнює ще низку операцій, які не передбачають переходу права власності на ці активи до інших осіб. Наприклад — ліквідацію необоротного активу за власним бажанням.

Тож якщо ОСББ проводило таку ліквідацію, то слід не забути включити балансову вартість таких активів на момент ліквідації до реєстраційного обсягу. Проте до останнього не потрапляє ліквідація необоротних активів ОСББ у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили (наприклад, сталися аварія, потоп, пожежа), у решті випадків, коли така ліквідація здійснюється без його згоди, у т.ч. у разі їх викрадення, що підтверджується відповідно до законодавства чи коли ОСББ має документи, які свідчать про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням (пп. 14.1.191 та п. 189.9 ПКУ).

Постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передання права на об’єкти права інтелектуальної власності й інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії чи провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПКУ).

Отже, це поняття включає, зокрема, надання послуг та виконання робіт (у т.ч. безкоштовне) іншим особам, здавання майна в оренду.

Далі з’ясуймо, які операції з постачання товарів та послуг згідно з ПКУ є обкладеними ПДВ.

За приписами пп. 14.1.186 ПКУ, оподатковувана операція для цілей р. V Кодексу — це операція, що підлягає обкладанню ПДВ.

Проте податківці наполягають: до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать не лише операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20%, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ, але й звільнені (умовно звільнені) від обкладення ПДВ за ст. 197, підрозділом 2 р. ХХ ПКУ та міжнародними угодами (див., наприклад, лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 р. № 7074/К/26-15-12-05-11). Тобто до таких не потрапляють лише операції з постачання, які не є об’єктами оподаткування за ст. 196 ПКУ.

 

У своїх роз’ясненнях (див. листи ДФСУ від 22.06.2012 р. № 8958/5/15-2116, ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 р. № 7074/К/26-15-12-05-11) податківці зазначають, що в ОСББ не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ:

\t
• кошти, що надходять на банківський рахунок об’єднання від власників жилих і нежилих приміщень для компенсації видатків на утримання та ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває в спільній власності об’єднання, не підпадають під об’єкт обкладення ПДВ. Ідеться про видатки на утримання та ремонт, що визначені статутом об’єднання та договором про їх використання кошторисом (ст. 23 Закону про ОСББ);
\t
• водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гаряче водопостачання та інші послуги, кошти за які власники жилих і нежилих приміщень перераховують безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, або перераховують на рахунок об’єднання для накопичення та наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги.

 

Водночас контролери зазначили: у випадку встановлення ОСББ для власників жилих і нежилих приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що надають послуги з водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання й інші послуги, в ОСББ виникає об’єкт обкладення ПДВ виходячи з вартості наданих послуг.

Не бачать у транзитних сумах, які ОСББ отримує від співвласників для перерахування постачальникам комунальних послуг, об’єкта оподаткування ПДВ і спеціалісти Мінфіну (див. лист від 05.07.2012 р. № 31-08310-3-8/4538).

 

Порада: зважаючи на те що така позиція податківців викладена лише в листах, об’єднанню, яке має значні надходження цих транзитних сум, варто отримати у своїй податковій індивідуальну податкову консультацію. Остання застрахує ОСББ від штрафів на випадок зміни позиції контролерів (ст. 53 ПКУ).

 

Не повинні потрапити в реєстраційний обсяг і внески співвласників. Через ту просту причину, що вони за своєю суттю не є компенсацією вартості будь-яких послуг. Говорять про це й спеціалісти Мінрегіонбуду в листі від 31.07.2012 р. № 8/10-2040-12:

«внески, які надходять ОСББ, є не платою за послуги, а внесками для забезпечення потреб основної діяльності ОСББ. Саме тому такі внески не підлягають оподаткуванню ПДВ, незалежно від їх загальної суми за останні 12 календарних місяців».

На жаль, ПКУ прямо не говорить, на яку дату слід збільшувати обсяг постачання товарів (послуг) для визначення реєстраційного обсягу. На практиці прийнято користуватися датами виникнення податкових зобов’язань зі ст. 187 ПКУ. У загальному випадку це дата, на яку відбулася перша з подій: отримання передоплати (авансу) за товари (послуги) або відвантаження товарів (надання послуг). Тому отримані аванси за товари та/або послуги збільшуватимуть реєстраційний обсяг.

Такого підходу дотримуються й податківці. Про це свідчать відповіді в підкатегорії 101.01.01 ресурсу «ЗІР».

І ще декілька слів про визначення періоду для розрахунку реєстраційного обсягу. Підпункт 181.1 ПКУ говорить про останні 12 календарних місяців. Себто для розрахунку реєстраційного обсягу наприкінці кожного місяця особа відраховує у зворотному порядку 12 календарних місяців.

Наприклад, наприкінці квітня 2017 року для визначення реєстраційного обсягу ОСББ бере оподатковувані операції з постачання товарів (послуг) за період із травня 2016 року по квітень 2017 року включно.

Певна річ, що для ОСББ, яке існує менше року, розрахунковий період становитиме менш ніж 12 календарних місяців.

Підсумуємо

Зважаючи на позицію податківців, за якою більшість типових операцій ОСББ виведено з-під об’єкта обкладання ПДВ (див. вище), у таких об’єднань невеликі ризики потрапити під обов’язкову ПДВ-реєстрацію. Проте якщо ОСББ матиме значні надходження від оренди, продасть дорогі необоротні активи та/або здійснюватиме інші постачання товарів і послуг, які за останні 12 місяців сукупно перетнуть реєстраційну межу (1 млн грн), об’єднанню доведеться стати платником ПДВ.

 

Строки та порядок реєстрації

Отже, якщо обсяг обкладених ПДВ операцій в ОСББ за останніх 12 місяців перетнув мільйонний рубіж, воно повинно подати до податкової за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130). Зробити це необхідно не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто реєстраційного обсягу оподатковуваних операцій (п. 183.2 ПКУ).

Завважте: якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважають наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ).

Реєстраційну заяву подає особисто представник ОСББ. При цьому (необхідно документально підтвердити особу та повноваження). Платники податку, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 183.7 ПКУ).

За відсутності підстав для відмови в ПДВшній реєстрації податківці зобов’язані протягом 3-х робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ.

 

Відповідальність за ігнорування реєстраційних вимог

Якщо особа, яка зобов’язана зареєструватися ПДВшником, не подала до податкової за своїм місцезнаходження реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування чи несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права на податковий кредит і бюджетне відшкодування (п. 183.10 ПКУ).

В Узагальнюючій консультації від 06.07.2012 р. № 588 податківці уточнили: обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань із ПДВ в особи, яка не подала в установлені строки реєстраційну заяву, виникає з дня, наступного за граничним днем, установленим для подання такої заяви. Тобто в загальному випадку — із 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій із постачання товарів/послуг 1 млн грн.

Особа, яка зареєструвалася платником ПДВ із запізненням, самостійно нічого не нараховує. Під час проведення документальної перевірки податківці нарахують порушнику податкові зобов’язання з ПДВ за період, коли така особа мала бути платником ПДВ, але через порушення реєстраційних норм не мала цього статусу, — штраф у розмірі 25% від суми таких донарахованих зобов’язань. Звісно, якщо така особа здійснювала в цей період операції з постачання товарів (послуг), які за ПКУ підлягають оподаткуванню. Якщо ж таких операцій не проводили, тоді донарахувань і штрафу не буде.