Виконання обов’язків головою правління ОСББ на громадських засадах — традиційно актуальна тема. І скільки б ми не переконували, що організації роботи голови правління в такий спосіб варто уникати, однак співвласників, охочих заощадити на фонді оплаті праці, повсякчас вистачає.

Водночас одне з питань, з яким так чи інакше зіштовхується кожен голова правління, котрий працює на громадських засадах, — у якому порядку йому правильно скласти повноваження?

Загальної законодавчої процедури, яка б визначала порядок складення особою повноважень у разі виконання обов’язків на громадських засадах, немає. І співвласникам, що не бажають укладати трудовий договір із головою правління ОСББ, варто на це зважати.

Адже офіційно працевлаштована особа, котра виявила бажання звільнитися із займаної посади, зобов’язана дотримуватися норм трудового законодавства. Зокрема — заздалегідь письмово попередити роботодавця про звільнення, а на вимогу останнього — ще й відпрацювати до 2-х тижнів після попередження (звісно, за відсутності обставин, що обумовлюють неможливість продовжувати роботу) (ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України). Для роботодавця це є щось на кшталт гарантії, страхування від так званого «простою» у роботі, для виконання якої наймається той чи інший працівник.

А ось на особу, що виконує обов’язки на громадських засадах, відповідні вимоги не поширюються. І загалом вона в будь-який момент має право відмовитися від своєї ініціативи «працювати за безкоштовно». Щоправда, певні формальності при все ж мають бути дотримані.

Загальна процедура

Передусім нагадаємо: до виключної компетенції загальних зборів співвласників належать, зокрема, обрання членів правління, а також визначення розміру матеріального й іншого заохочення голови та членів правління (абз.абз. 3, 9 ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III, далі — Закон про ОСББ).

Безпосередньо ж голова правління обирається самим правлінням зі свого складу (п. 16 р. ІІІ Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 р. № 141 (далі — Типовий статут)). Надалі, на підставі протоколу засідання правління ОСББ, особа, обрана головою, має видати наказ про початок виконання обов’язків на громадських засадах.
Відповідно, якщо особа з тих чи інших причин бажає скласти повноваження голови правління, їй потрібно:

\t
1. скликати засідання правління, на якому розглянути питання про переобрання голови;
\t
2. за результатами відповідного засідання видати наказ про припинення виконання обов’язків голови правління ОСББ.

Згідно з п. 15 р. ІІІ Типового статуту, засідання правління може бути скликане, зокрема, його головою. Процедура скликання засідання правління на нормативному рівні не врегульована. Тому якщо це питання в статуті ОСББ додатково не прописане, голові правління не лишається нічого іншого, як діяти в довільному порядку.
З юридичної точки зору, найбільш правильним буде оповістити членів правління про дату, час і місце засідання письмово, заручившись доказами того, що члени правління були повідомлені. Так, оскільки члени правління є зазвичай мешканцями одного будинку, повідомлення можна доставити особисто, попросивши особу розписатися, скажімо, у спеціально заведеному для подібних цілей журналі. Або ж поінформувати членів правління про скликання засідання рекомендованими листами з повідомленнями про вручення.

Окремо зауважимо: у загальному випадку засідання правління проводяться не менш ніж раз на 3 місяці (п. 15 р. ІІІ Типового статуту). Однак подібне формулювання не означає, що голова правління, який бажає скласти повноваження, не може скликати засідання позапланово.

Окремі випадки

За найкращого розвитку подій, якщо проблем зі скликанням засідання правління не буде, і серед його діючих членів знайдуться охочі зайняти місце голови, за результатами проведення засідання особі, що виконувала обов’язки голови правління ОСББ, достатньо буде скласти документ про припинення повноважень. Власне — на цьому все.
Тобто, певна річ, додатково потрібно буде організувати передання справ новообраному голові, однак тут процедура аналогічна тій, що й у разі звільнення голови правління, який працював за трудовим договором. 
Однак трапляються й нетипові ситуації.

1. Як бути, якщо голова правління ОСББ захворів або раптово виникли інші обставини, що унеможливлюють виконання обов’язків до скликання засідання правління?
Згідно з п. 16 р. ІІІ Типового статуту, за відсутності голови правління його обов’язки виконує заступник (останній обирається правлінням зі свого складу одночасно з головою).

Тож голові правління достатньо поінформувати про неможливість надалі виконувати обов’язки голови правління свого заступника. Знову ж таки, для уникнення непорозумінь зробити це варто в письмовій формі, заручившись доказами.

2. Як діяти, якщо засідання правління з об’єктивних причин скликати неможливо (скажімо, більшість членів правління в сезон відпусток у від’їзді) або серед членів правління немає охочих виконувати обов’язки голови?
І в такому разі вихід із ситуації є.
Так, згідно з п. 13 р. ІІІ Типового статуту, загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.

Відтак якщо питання складення повноважень неможливо вирішити на рівні засідання правлінні ОСББ, голові не лишається нічого іншого, як ініціювати скликання загальних зборів співвласників.

Водночас нагадаємо: загальні збори скликаються правлінням об’єднання або ініціативною групою з не менш як 3-х співвласників (ч. 3 ст. 10 Закону про ОСББ). Тож, у разі якщо засідання правління не вдалося організувати або ж його члени не бажають скликати загальні збори, голові ОСББ доведеться заручитися підтримкою ще щонайменше 2-х співвласників, аби створити ініціативну групу.

3. А що як голова правління ОСББ із початку був обраний на загальних зборах?
Ситуація поширена, якщо не сказати — типова.
Доволі часто правління ОСББ як таке існує переважно на папері. Оскільки в дійсності майже всі функції, покладені законом на правління ОСББ, виконує його голова, співвласники передусім визначаються з його кандидатурою.
Однак, з формальної точки зору, це не зовсім коректно. Принаймні, у випадку, якщо ОСББ діє на підставі Типового статуту, і в його установчих документах не зафіксовано, що голова правління має обиратися саме вищим органом управління, тобто загальними зборами.
Тож, навіть якщо загальні збори співвласників визначилися з особою, яка виконуватиме обов’язки голови, правлінню все ж, принаймні «на папері», слід провести голосування, дотримавшись передбаченого Типовим статутом порядку обрання голови.
У такому випадку, як на нас, при складенні повноважень голові правління достатньо буде дотримуватися описаної вище загальної процедури, і загальні збори скликати не обов’язково.
У разі ж якщо засідання правління голову не обирало та єдиною підставою для складення наказу про початок виконання обов’язків голови правління був протокол загальних зборів співвласників, саме останні мають прийняти рішення про припинення повноважень голови.

 І наостанок

Якщо немає нагальної необхідності скласти повноваження голови правління якнайшвидше, а незабаром дата, скажімо, подання звітності, сплати за житлово-комунальні послуги абощо (мовимо про вчинення будь-яких юридично значущих дій, за які відповідає голова, і невчинення або несвоєчасне вчинення яких може потягти негативні (переважно — майнові) наслідки для ОСББ), радимо з припиненням виконання обов’язків не квапитися.
Адже, так чи інакше, новообраному голові знадобиться деякий час, аби досконало розібратися в справах ОСББ. Водночас негативні для ОСББ наслідки у вигляді, припустімо, штрафів, пені за несвоєчасне виконання зобов’язань, «ударять по кишені» кожного зі співвласників (у т.ч. і голови правління, що склав повноваження).