Найбільш ефективним механізмом реновації житлового фонду має стати механізм спільної участі у фінансування робіт власників багатоквартирних будинків, тобто його мешканців, і держави.

Найбільш ефективним механізмом реновації житлового фонду має стати механізм спільної участі у фінансування робіт власників багатоквартирних будинків, тобто його мешканців, і держави. У столиці вже діє така модель для будинків ОСББ і ЖБК, а наступного року аналогічний порядок запрацює і для будинків, де ОСББ ще не створено. Про це сьогодні під час засідання круглого столу з теми: «Стан житлового фонду України. Хто фінансуватиме масові капітальні ремонти будинків: мешканці чи держава?» заявив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Він зазначив, що у столиці зараз успішно діє грантова програма 70% на 30% для мешканців будинків ОСББ і ЖБК. Місто оплачує 70% робіт, а мешканці – 30%. Цього року за такою програмою отримали гранти 62 будинки Києва.

«Багато будинків уже вичерпали свій робочий ресурс: характерно це для 60% житла як у всій країні, так і у Києві. Сьогодні в столиці близько 600 тисяч сімей проживають у будинках, які потребують глибинної термомодернізації, капітального ремонту, тобто які вже сьогодні достатньо зношені. Для того, щоб провести ремонт в одному будинку, необхідно приблизно 3,5-5 мільйонів гривень. Це заміна інженерії, капітальний ремонт покрівлі, заміна вікон на енергозберігаючі, встановлення нових сучасних теплових пунктів. На вартість також впливає заміна ліфтів», – зауважив Петро Пантелеєв.

За його словами, законодавчі зміни, які відбулися за останні два роки, диктують принципово новий підхід до питання капітальних ремонтів, участь у яких мають брати й самі мешканці.

«Однак ми повинні, найперше, зважати на фінансові можливості людей, особливо за умов зростання тарифів на комунальні послуги, і пропонувати їм посильні умови співпраці. Крім того, капітальний ремонт треба розглядати, насамперед, як термомодернізацію будинку, яка сприяє значній економії на «комуналці». Тож вкладені в ремонт кошти люди повернуть у збережених кіловатах та гігакалоріях», – пояснив заступник голови КМДА.